Деякі особливості процесу структурування піщано-рідкоскляної суміші у паро-мікрохвильовому середовищі

Abstract

Надано результати досліджень впливу маси рідкого скла, яку витрачено на плакування кварцового піску, маси води у водяних зарядах та місця їх розташування в робочому просторі модельно-стрижневого оснащення на міцність піщано-рідкоскляної суміші, яку структурували за способом паро-мікрохвильового затвердіння. В роботі використовували прісну воду технічної чистоти, натрієве рідке скло з питомою щільністю ρРС = 1,42 г/см3 і силікатним модулем МSiO2 = 2,9, кварцовий пісок із середнім розміром часток 0,23 мм і з масовим вмістом глини до 0,1 %. Кварцовий пісок плакували рідким склом, шляхом його механічного перемішування з рідким склом та сушінням на повітрі до сипучого стану. Структурування піщано-рідкоскляної суміші проводили за способом паро-мікрохвильового затвердіння у мікрохвильовій печі з потужністю магнетрона 700 Вт та частотою 2,45 ГГц. Встановлено, що підвищенню міцності ливарних форм і стрижнів, що виготовляють за способом паро-мікрохвильового затвердіння, сприяє як збільшення маси рідкого скла, використаного для плакування кварцового піску, так і маси води в водяному заряді. З метою забезпечення рівномірності міцності по тілу ливарних форм і стрижнів, водяний заряд слід розташовувати переважно в нижніх і тупикових частинах використовуваного оснащення з урахуванням напрямку руху водяної пари по відношенню до місць її виходу з суміші при її структуруванні.