МЕДИЧНА АВІОНІКА ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ

Abstract

Авіоніка – сукупність електричних приладів, які знаходяться на борту авіатранспорту. Тобто, це усі медичні прилади, які встановлені на літаку або гелікоптері, та які працюють під певним електричним струмом. Термін «авіоніка» з'явився на початку 1970 року. Спочатку основним споживачем авіаційної електроніки були військові. Медична складова авіабудування, на своєму початку, мала назву «Санітарна авіація» та була зароджена в період після Першої Світової Війни. Вже у 1930-х роках в СРСР почали проектувати і будувати санітарні модифікації літаків. Найактивніший пік розвитку Санітарної авіації випав на другу половину XX сторіччя. Створення санітарної авіації збільшило швидкість прибуття на місце події і транспортування хворих і потерпілих в стаціонар. Єдиний спосіб врятувати хворого - швидка доставка в операційну. Завдяки медичним підрозділам відсоток виживання збільшився у кілька разів. Це дозволило реабілітувати військових та громадських та швидше усувати наслідки катастроф з меншими втратами серед людей. Завдяки медичним підрозділам відсоток виживання збільшився у кілька разів. Це дозволило реабілітувати військових та громадських та швидше усувати наслідки катастроф з меншими втратами серед людей.