Аннотация:
У статті йдеться про проблему опису y словниках прагматичних кліше на прикладі перформатива
prosím (prosíme) і прошу (просимо) в чеській та українській мовах, де вони мають усталену сферу
вживання і виражені регулятивні функції, тому обсяги їхніх словникових значень репрезентують
не тільки декларативні знання (знання-що), а й процедурні знання (знання-як).
