Після розпаду Радянського Союзу політична ситуація у регіоні відзначається багатополярністю та відсутністю ефективних механізмів розвитку міждержавних відносин. Країни Балтії, Грузія та Україна обрали європейських вектор власного становлення, дистанціюючись від радянського минулого. Водночас, Росія позиціонує себе правонаступницею СРСР та намагається набути статусу впливового міжнародного гравця за рахунок збереження у зоні свого впливу інших пострадянських країн. Такий підхід провокує масштабні конфлікти, які ускладнюють знаходження необхідних компромісів та унеможливлюють повноцінну реалізацію будь-яких програм пов’язаних зі створенням «єдиної Європи» чи поєднання європейських ініціатив «Східного партнерства» з пострадянськими геополітичними проектами.
Для кожної суверенної держави, крім загальних, є специфічні фактори зовнішнього міжнародного середовища, що значно впливають на її політичну систему, внутрішню та зовнішню політику, інші сторони життя.
Конспект лекцій містить 15 тем, які передбачені навчальною програмою дисципліни «Зовнішня політика країн пострадянського простору», для здобувачів вищої освіти спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. У конспекті розміщений матеріал, характерізуючий зовнішню політику країн пострадянського простору. Крім загальних питань, у посібнику є рекомендована література і контрольні запитання, які можуть бути використані здобувачами вищої освіти при підготовці до занять з навчальної дисципліни «Зовнішня політика країн пострадянського простору».
После распада Советского Союза политическая ситуация в регионе отличается многополярностью и отсутствием эффективных механизмов развития межгосударственных отношений. Страны Балтии, Грузия и Украина избрали европейский вектор собственного становления, дистанцируясь от советского прошлого. В то же время Россия позиционирует себя правопреемницей СССР и пытается приобрести статус влиятельного международного игрока за счет сохранения в зоне своего влияния других постсоветских стран. Такой подход провоцирует масштабные конфликты, которые затрудняют нахождение необходимых компромиссов и делают невозможным полноценную реализацию любых программ, связанных с созданием «единой Европы» или сочетание европейских инициатив «Восточного партнерства» с постсоветскими геополитическими проектами.
Для каждого суверенного государства, кроме общих, есть специфические факторы внешней международной среды, значительно влияющие на ее политическую систему, внутреннюю и внешнюю политику, другие стороны жизни. В конспекте размещен материал, характеризующий внешнюю политику стран постсоветского пространства.
Конспект лекций содержит 15 тем, предусмотренных учебной программой дисциплины «Внешняя политика стран постсоветского пространства», для соискателей высшего образования специальности 291 «Международные отношения, общественные коммуникации и региональные студии. Кроме общих вопросов, пособие содержит рекомендованную литературу и контрольные вопросы, которые могут быть использованы соискателями высшего образования при подготовке к занятиям по учебной дисциплине «Внешняя политика стран постсоветского пространства».
After the collapse of the Soviet Union, the political situation in the region was marked by multipolarity and the lack of effective mechanisms for the development of interstate relations. The Baltic states, Georgia and Ukraine have chosen the European vector of their own formation, distancing themselves from the Soviet past. At the same time, Russia positions itself as the successor to the USSR and seeks to gain the status of an influential international player by maintaining other post-Soviet countries in its sphere of influence. This approach provokes large-scale conflicts, which make it difficult to find the necessary compromises and make it impossible to fully implement any program related to the creation of a "united Europe" or a combination of European Eastern Partnership initiatives with post-Soviet geopolitical projects.
For each sovereign state, in addition to the general, there are specific factors of the external international environment that significantly affect its political system, domestic and foreign policy, other aspects of life. The syllabus of lectures contains 15 topics provided by the curriculum of the discipline "Foreign Policy of the Post-Soviet Space" for students majoring in 291 specialty 291 International Relations, Public Communications and Regional Studies. The synopsis contains material characterizing the foreign policy of the post-Soviet space. In addition to general questions, the manual contains recommended literature and test questions that can be used by applicants for higher education in preparation for classes in the discipline "Foreign Policy of the post-Soviet space."
