На відміну від постмодерну, який у своїй деконструкції є безжально чесним, метамодерн своєю щирістю намагається не травмувати себе та інших, не нав'язувати раціональних та інших оцінок, дати людині самому розібратися у своїх «проживаннях» реальності. Все це збереже можливість так званої щадячої, м'якої іронії. Таким чином, іронія у метамодерні не втрачає свого значення.
