Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних засад формування і функціонування агропродовольчого ринку які нституту розвитку соціально-економічної взаємодії, що базується на експлейнарному базисі даного поняття як економічної та управлінської категорії . Критичний аналіз наявних теорій взаємодії дозволив виявити їх спільні характеристики і визначити результат практичної реалізації з точки зору соціально-економічної взаємодії у підприємництві . У якості методологічної основи соціально-економічної взаємодії визначено соціальну відповідальність, яка становить базис стратегії сталого розвитку і означає відповідальне ставлення до природи, ресурсів, готової продукції, працівників,споживачів тощо . Розроблена модель агропродовольчого ринку як інституту розвитку соціально-
економічної взаємодії у контексті її внутрішньої і зовнішньої складової . Формалізований
підхід до теорій міжособових стосунків дозволив розглядати їх у контексті реалізації соціально-економічної взаємодії у підприємництві і зробити висновок про потенційні
можливості часткового поширення на рівень функціонування галузевих ринків .
The aim of the article is to substantiate the theoretical and methodological foundations
of formation and functioning of the agri-food market as an institution for the development of
socio-economic interaction, based on the explicative basis of this concept as an economicand managerial category. A critical analysis of the existing interaction theories allowed to identify their
common characteristics and determine the result of practical implementation in terms of
socio-economic interaction in entrepreneurship. As a methodological basis for socioeconomic
interaction, the author defines social responsibility, which is the basis of a sustainable development
strategy and means a responsible attitude to nature, resources, finished products, employees, consumers,etc. The article develops a model of the agri-food market as an institution for the development
of socio-economic interaction in the context of its internal and external components. The formalized approach to the theories of interpersonal relations allowed to consider them in the context of
socio-economic interaction in entrepreneurship and to conclude that they can be partially extended to the level of functioning of sectoral markets.
