Литературные пародии в системе социокультурной коммуникации: теория и практика

Abstract

Функции пародии, как литературного жанра, не ограничиваются лишь высмеиванием различных текстов. Литературная пародия – это ещё и своеобразная форма творческой дискуссии, сотворчества, межкультурного диалога. Всё это выводит исследования литературной пародии в дискурс художественной, социокультурной коммуникации. Авторские пародии, представленные в монографии, не только позволяют подкрепить теорию практикой, но и демонстрируют разнообразие аспектов, в которых пародии актуализируются как культурные тексты.

Функції пародії, як літературного жанру, не обмежуються лише висміюванням різних текстів. Літературна пародія - це ще й своєрідна форма творчої дискусії, співтворчості, міжкультурного діалогу. Все це виводить дослідження літературної пародії в дискурс художньої, соціокультурної комунікації. Авторські пародії, представлені в монографії, не тільки дозволяють підкріпити теорію практикою, а й демонструють різноманітність аспектів, в яких пародії актуалізуються як культурні тексти.