Литературная пародия, рассматриваемая как форма творческой дискуссии, как вид художественной критики, является эффективным и плодотворным способом коммуникации между писателями или поэтами. Не менее активным участником данной художественной коммуникации должен являться и читатель. Однако в последнее время наблюдаются определённые трудности в актуализации произведений этого жанра. Это приводит к поиску новых форм взаимодействия, позволяющих пародии оставаться действенным средством социокультурной коммуникации
Літературна пародія, розглянута як форма творчої дискусії, як вид художньої критики, є ефективним і плідним способом комунікації між письменниками або поетами. Не менш активним учасником даної художньої комунікації повинен бути і читач. Проте останнім часом спостерігаються певні труднощі в актуалізації творів цього жанру. Це призводить до пошуку нових форм взаємодії, що дозволяють пародії залишатися дієвим засобом соціокультурної комунікації
Literary parody, considered as a kind of creative discussion, therefore as a form of art criticism, represents an effective and powerful way of communication between writers or poets. The reader also should be an active participant of this artistic communication. Recently, however, there arise certain difficulties in this genre works' actualization. This involves the search for new interaction forms, allowing parodies to remain an effective means of social and cultural communication
