Зміна парадигми незалежної України: громадянське суспільство vs пострадянське суспільство

Abstract

Для виходу України із Радянського Союзу і розбудови заможної, незалежної країни існували всі підстави. Більше того, експерти Дойчебанку пророкували Україні одне із перших місць серед республік СРСР по передбачуваному рівню процвітання. Проте реалії суспільно-економічного розвитку показали протилежний результат. В статті висвітлюються глибинні причини складнощів формування громадянського суспільтсва в незалежній Україні, які, на думку авторки, мають місце, і їх коріння потрібно шукати ще задовго до проголошення незалежності 1991 року. Для швидкої модернізації і вестернізації за роки існування УРСР вже сформувався достатній економічний, людський і освітній потенціал, проте цьому процесові завадив конфлікт ідентичностей. В незалежній Україні сформувались дві культури - консервативна і ліберальна, прихильники традиціоналізму проти лібералізації. Виходячи із першого закону діалектики (єдність і боротьба протилежностей), зіткнення між ними є неминучим. 23 роки української незалежності доцільно розглядати як перехідний, трансформаційний етап - від формального проголошення незалежності до її реального здобуття, вестернізації, розбудови громадянського суспільства і демократії.

Для выхода Украины из Советского Союза и развития богатой, независимой страны существовали все основания. Более того, эксперты Дойчебанка пророчили Украине одно из первых мест среди республик СССР по предполагаемому уровню процветания. Однако реалии общественно-экономического развития оказались противоположными. В статье освещаются глубинные причины сложностей формирования гражданского общества в независимой Украине, которые, по мнению автора, имеют место, и их корни нужно искать еще задолго до провозглашения независимости в 1991 году. Для быстрой модернизации и вестернизации за годы существования УССР уже сформировался достаточный экономический, человеческий и образовательный потенциал, однако этому процессу помешал конфликт идентичностей. В независимой Украине сформировались две культуры - консервативная и либеральная, сторонники традиционализма против либерализации. Исходя из первого закона диалектики (единство и борьба противоположеностей), столкновение между ними стало неизбежным. 23 года украинской независимости целесообразно рассматривать как переходный, трансформационный этап - от формального провозглашения независимости до ее реального приобретения, вестернизации, развития гражданского общества и демократии.

There was every reason for withdrawal of Ukraine from the Soviet Union and the development of rich, independent country. Moreover, the Deutsche bank experts had predicted that Ukraine would gain one of the first places among the republics of the ex-USSR of the expected level of prosperity. However, the realities of social-economic development took the reversal side. The article highlights the underlying causes of difficulties in the actualization of civil society in independent Ukraine, which, according to the opinion of the author, their roots should be searched long before gaining independence in 1991. Over the years the USSR a sufficient economic, human and educational potential for rapid modernization and Westernization was formed. However, this process has prevented by a conflict of identities. In independent Ukraine, two cultures emerged - conservative and liberal, advocates of traditionalism against liberalization. Based on the first law of dialectics (unity and struggle of contradictions), the clash between them was inevitable. It is appropriate to consider all the 23 years of Ukrainian independence as a stage of transformation - from the formal Declaration to its actual acquisition, Westernization, the development of civil society and democracy.