Аннотация:
В монографії представлений новий погляд на український вертепний театр. Вертеп аналізується як культурний феномен, як модель і водночас чинник розвитку національної культури у її багатовимірних зв’язках із культурою словянського світу і загальноєвропейським культурним контекстом. Автор розкриває національну своєрідність вертепного театру як втілення «європейськості», зробивши це на конкретному історичному мат еріалі. В книзі здійснено чимало цікавих, іноді навіть захоплюючих наукових розвідок конкретних явищ вертепа як такого. Це й аналіз персонажів (наприклад, змії), і семантика просторової будови вертепного будиночка як моделі Всесвіту, і розгляд інших архетипів, актуалізованих у вертепі. Цікавими і корисними для читача-науковця і аматора є історичні екскурси, фактичні відомості про долю різних вертепів, про спроби відродження цього явища у ХХ ст. та його трансформації на початку ХХІ ст. Власні спостереження про функціонування вертепу в Україні останніх років і навіть місяців додають книзі привабливості свіжого, незаангажованого погляду науковця на культурні явища сьогодення.
