Мета дослідження – показати, що театральність є однією з визначальних характеристик фольклорних і літературних трикстерів, та виявити соціально-філософські засади цієї театральності в контексті соціокультурних комунікацій. Методологія дослідження ґрунтується на методах соціокультурного аналізу в рамках концепції
театральності соціокомунікативних проявів культури. Наукова новизна роботи полягає у спробі показати, що трикстери, як фольклорні та літературні персонажі, беруть участь в комунікаціях не лише в рамках текстів, а й поза ними. Цей підхід дозволив проаналізувати функції образу Трикстера у «театрі» буття в дискурсі соціальної філософії.
The purpose of the study is to show that theatricality is one of the defining characteristics of folklore and literary tricksters, and to identify the socio-philosophical foundations of this theatricality in the context of sociocultural communications. The research methodology is based on the methods of sociocultural analysis within the framework of the concept of theatricality of sociocommunicative manifestations of culture. The scientific novelty of the work consists in an attempt to show that tricksters, like folklore and literary characters, participate in communications not only within the texts, but also beyond them. This approach made it possible to analyze the functions of the image of the Trickster in the «theater» of being in the discourse of social philosophy.