Аннотация:
Рубіж ХІХ-ХХ ст. — час так званого «fin-de-siecle», коли формується нова система уявлень про світ, а мистецтво й театр, зокрема, шукає нову мову його опису, нові засоби художнього вираження. Ці пошуки втілилися у виникненні модерністських течій, які поновили інтерес до світу першоджерел, примітивного мистецтва. На тлі бурхливих соціально-політичних подій та актуалізації національних проблем звернення І. Стешенка, Л. Курбаса, П. Горбенка, І. Шахівеця, Н. Цівчинського до вертепної традиції видається гостро актуальним. Саме в контексті професійного театру вертеп стає полігоном для театральних експериментів.