Аннотация:
У статті аналізуються методологічні конструкти, побудовані навколо поняття «парадигма» у контексті гуманітарного знання. Обґрунтовується можливість наукових і позанаукових (культурно-поведінкових, світоутворюючих, літературно-дослідних, аксіологічних) парадигм у гуманітаристиці. Виділяються специфічні особливості парадигм гуманітарного знання, порівнюються парадигми природничих та гуманітарних наук. Розрізняються два типи парадигм в гуманітарних науках відповідно з орієнтацією на жорсткі і нежорсткі норми науковості. Всупереч ідеї Т. Куна про боротьбу і витіснення парадигм, стверджується можливість їх співіснування в культурі та науці, в тому числі в руслі принципу додатковості.
