Information model of acoustic string musical instrument and method of automated professional tuning of instruments

Abstract

The article discusses the issue of automating the tuning of acoustic string musical instruments. The goal of the work is to formalize the characteristics of acoustic signals that must be taken into account during automated professional tuning of instruments and to develop a corresponding information model and method based on it. The importance of automating the process of tuning musical instruments is substantiated. A review of the historical development of hardware and software tuning tools and available literature sources is carried out. The analysis showed that although the existing solutions are quite effective in terms of time spent, their use does not lead to the best results of tuning. In particular, this is due to the use of approximation methods, which as a result has a bad effect on the accuracy of the latter and contradicts the main tuning goal and the entire study. A review of available mobile tools for automated tuning of various acoustic instruments showed that none of them take into account the important tuning characteristics of the instruments. In the case of keyboard instruments, each tone has up to several strings, each of which produces a specific sound that can be resolved into a spectrum of harmonics (partials). In turn, each harmonic has its own characteristic frequency, intensity and duration of sound. Typically, in the considered analogues, instruments are tuned by determining the frequencies of the first harmonics according to equal temperament. As a result, a general model of an acoustic stringed musical instrument is proposed, represented by a six-tuple: a tonal composition of the instrument, a number of keys or open strings of the instrument, a tuple of first tone indices in chorus ranges with the same number of strings, a concert pitch and indices of temperament and temperament key. In the case of keyboard instruments, each tone has up to several strings, each of which produces a specific sound that can be resolved into a spectrum of harmonics (partials). In turn, each harmonic has its own characteristic frequency, intensity and duration of sound. This makes it possible to take into account additional characteristics and parameters that are important for application, such as the ratio of the frequencies of the partial tones of the signal, the frequencies of their interference beats, the instability and inharmonicity of string vibrations, and a method that describes the iterative process of automated tuning of instruments at a professional level based on overtone beats.

У статті розглянуто питання автоматизації настроювання акустичних струнних музичних інструментів. Метою роботи є формалізація характеристик акустичних сигналів, які необхідно враховувати під час автоматизованого професійного настроювання інструментів, та розроблення відповідної інформаційної моделі та методу на її основі. Обґрунтовано важливість автоматизації процесу настроювання музичних інструментів. Проведено огляд історичного розвитку апаратних і програмних засобів настроювання та наявних літературних джерел. Аналіз показав, що хоча наявні рішення є досить ефективними з точки зору витрачуваного часу, проте їх використання призводить не до кращого результату настроювання. Зокрема це зумовлено застосуванням методів апроксимації, що в результаті погано позначається на точності останнього та суперечить головному завданню настроювання та загалом усього дослідження. Огляд наявних мобільних засобів автоматизованого настроювання різних акустичних інструментів показав, що жоден із них не враховує важливі для настроювання характеристики інструментів. Як результат запропоновано загальну модель акустичного струнного музичного інструмента, що представлена впорядкованою шісткою: тональний склад інструмента, кількість клавіш або відкритих струн інструмента, кортеж індексів перших тонів у діапазонах хорів з однаковою кількістю струн, частота коцертного тону та індекси темперації й опорного тону темперації. У разі клавішних інструментів для кожного тону передбачено до декількох струн, кожна з яких відтворює певний звук, який можна розкласти на спектр гармонік. Зі свого боку кожна гармоніка має свою характерну частоту, інтенсивність і тривалість звучання. Це дозволяє врахувати додаткові, важливі для застосування характеристики і параметри, як-от співвідношення частот часткових тонів сигналу, частот їхніх інтерференційних биттів, нестабільність та негармонічність коливання струн. Також запропоновано метод, що описує ітеративний процес автоматизованого настроювання інструментів на професійному рівні на основі биття обертонів