Сьогодні міжнародні зв'язки об'єднують компанії практично у всіх країнах світу. І у кожної держави своя політична ситуація, своя історія, свої традиції, своя культура; у кожної компанії, в свою чергу, свій статут і свої вимоги до партнерів і персоналу. Все це викликає серйозні ускладнення і труднощі для розвитку міжнародних зв'язків.
Основною метою крос-культурного спілкування є вивчення та використання поведінкових закономірностей, властивих різним національним соціальним і діловим колам. Знання національних культурних особливостей сприятиме подоланню міжкультурних бар'єрів, встановлення ефективних комунікацій і взаєморозуміння між представниками різних культур. Міжкультурна, крос-культурна, міжнародна комунікація в сучасний час глобалізації стає дуже важливою ланкою у вивченні впливу культури на вербальну мову і невербальну поведінку, гендерні відмінності, на соціальну поведінку та діяльність організації.
Крос-культурна комунікація являє собою складне і багатоаспектне явище, в той же час, це процес зі своїми властивостями, внутрішніми закономірностями і суперечностями. Саме тому в наш час вона є предметом комплексних наукових досліджень. Безумовно, крос-культурна комунікація як такова існувала з найдавніших часів, проте саме в XXI ст. остаточно усвідомлена необхідність її не тільки практичного, а й наукового, теоретико-методологічного вивчення та рефлексії.
У даній статті аналізується вплив крос культурної комунікації на поведінку співробітників у представництвах усього світу, звертається увага на ведення міжнародних переговорів, вирішення конфліктних ситуацій, коли дипломати є представниками різних культур. Розглядаються питання особливостей поведінки персоналу організацій, обумовлених культурними відмінностями; формування
поведінкових навичок, необхідних для соціальної і професійної адаптації в умовах різних культур; формування знань про необхідність врахування культурних особливостей працівників організації при побудові систем комунікації і веління дипломатичних переговорів.
Today, international relations unite companies in almost all countries of the world. And each state has its own political situation, its own history, its own traditions, its own culture; each company, in turn, has its own charter and its own requirements for partners and staff. All this causes serious complications and difficulties for the development of international relations.The main purpose of cross-cultural communication is to study and use the behavioral patterns inherent in different national social and business circles. Knowledge of national cultural features will help to overcome intercultural barriers, establish effective communication and mutual understanding between representatives of different cultures. Intercultural, cross-cultural, international communication in today's globalization is becoming a very important link in the study of the impact of culture on verbal language and nonverbal behavior, gender differences, social behavior and activities of the organization.
Cross-cultural communication is a complex and multifaceted phenomenon, at the same time, it is a process with its own properties, internal patterns and contradictions.
That is why in our time it is the subject of comprehensive research. Of course, crosscultural communication as such has existed since ancient times, but it is in the XXI century. the necessity of its not only practical, but also scientific, theoretical and methodological study and reflection is finally realized.
This article analyzes the impact of cross-cultural communication on the behavior of employees in missions around the world, draws attention to international negotiations, conflict resolution, when diplomats are from different cultures. The questions of features of behavior of the personnel of the organizations caused by
cultural differences are considered; formation of behavioral skills necessary for social and professional adaptation in different cultures; formation of knowledge about the need to take into account the cultural characteristics of employees of the organization in the construction of communication systems and the command of diplomatic negotiations.
