Аннотация:
У першій половині ХІХ ст. фабричній промисловості Одеси надавали мало значення і її вплив на місцеве життя був доволі обмеженим. Дослідники того часу пояснювали це, перш за все, рутинним відношенням до справи одеської буржуазії, що звикла отримувати прибутки від зовнішньої, особливо зернової, торгівлі. З поступовим зростанням населення міста, доставки сировини, покращенням шляхів сполучення, скороченням звичних джерел доходу, котрими служила хлібна торгівля, - все це визначило виникнення в Одесі великої кількості фабрично-заводських підприємств. За даними відомостей одеських статистичних комітетів різних років можна простежити розвиток фабрично-заводської промисловості другої половини ХІХ ст. Якщо з початком 50-х рр. у промисловості Одеси домінували підприємства харчової та легкої галузей, то з кінця століття фабрики та заводи важкої промисловості посідають друге місце після харчової, а валовий продукт від них у різний час становив завжди більше мільйона рублів. Поштовхом таких змін стали завершення терміну порто-франко та скорочення прибутків від хлібної торгівлі, оснащення паровою технікою підприємств, налагодження для їх високої продуктивності безперебійного постачання води, палива, світла та ін. Дуже високі прибутки від виробництва стали отримувати власники підприємств у 90-х рр., а прибутковість окремих з галузей зростала з кожним роком в середньому на 20% - 30%. Серед них - фабрики та заводи залізоробного, стале-ливарного, судно-будівного та машинобудівного виробництв. Найбільші з них входили до складу акціонерних товариств, що належали, передусім, іноземцям.
